Цей пост буде про людяність кому цікаво прошу дочитати до кінця... Отож напевно усі вже знають що вчора я зламала палець. Як це сталось ви спитаєтесь, дуже просто відбивала мяч коли грала у волейбол. До чого тут людяність цікаво так? А до того що я сказала своєму викладачу фізкультури , що мене болить палець він мені відповів " тебе постійно щось болить" навіть не підійшов і не подивився що в мене з пальцем і пішов грати в баскетбол, ну так це виглядає дивно ніби я людина з вулиці і чогось до нього вчепилась. Просто без слів....... Так на четвертий раз все-таки я його знайшла і вирішила йому сказати, що хочу в лікарню піти бо палець підпух, на що він мені відповів " а ти тільки сьогодні поняла що тебе палець болить" я йому кажу що тільки що до мяча вдарилась і він з не охотую відпустив мене і в додачу сказав " принесеш довікутку" я то цілий день провела в лікарні і мою довітку видно неворужонним поглядом. А що з викладачем? Та нічого він просто пішов додому і коли піднесли кіпиш що студентка вломала палець получив інший виклач. Я не виню його но потрібно по людськи поставитись до мене. А цей горе викладач даже нічого не повідомив що в нього сталось на парі. Навіть не людяно віднісся до того що я йому сказала. І його слова мене просто вбили " ТЕБЕ ПОСТІЙНО ЩОСЬ БОЛИТЬ" напевно я жива людина того і мене постійно щось болить. А ще що цікаво що я навчаюся вже 3 роки і всі ці 3 роки ми скидаємось на аптеку яку в житті ні разу не бачили. Круто правда? Висновок простий просто будьте вічливими. Дякую що дочитали до кінця мені дуже приємно!